null

Білоцерківська загальноосвітня школа I-III ступенів №5

Вівторок, 17.10.2017, 09:00
| RSS
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 227
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2011 » Червень » 24 » Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку у 2011/2012 н.р.
18:59
Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку у 2011/2012 н.р.

Методичні рекомендації щодо проведення

Першого уроку «Мій рідний край у незалежній Україні»

у 2011/2012 навчальному році

Ольга Боярчук, завідуюча навчально-методичним

кабінетом виховної роботи КОІПОПК

Тетяна Гребенчук, методист навчально-методичного

 кабінету КОІПОПК

Людмила Микитюк, методист навчально-методичного

кабінету виховної роботи КОІПОПК

Ніна Яременко, проректор з навчально-методичної

роботи КОІПОПК, кандидат педагогічних наук

24 серпня 1991 року Україна відкрила нову віху власної історії –  Верховна Рада УРСР проголосила Акт незалежності України. Це був документ величезної історичної ваги, зусиллям і мудрістю народу підтверджений всенародним референдумом 1 грудня 1991 року. У народному волевиявленні взяло участь 84,2 % виборців, з яких 90,3 % проголосували за незалежність України. Ця подія ознаменувала початок нової епохи в житті українського народу, законодавчо закріпивши його вікові демократичні прагнення до незалежності, національного відродження, духовної свободи, економічного зростання та культурного розвитку.

Становлення української державності пройшло тривалий і суперечливий шлях, зокрема:

-       додержавний період (V-ІХ ст.), коли на руських землях стали формуватися самобутні риси слов’янських народів;

-       утворення і розвиток середньовічної східнослов’янської держави Київської Русі (ІХ-ХІІ ст.), коли відбувалися яскраві історичні події (запровадження християнства князем Володимиром Великим і кодифікованого права Ярославом Мудрим («Руська правда»), поширення освіти через створення східнослов’янської азбуки-кирилиці, будівництво Софіївського собору і першої бібліотеки при ньому, укладання «шлюбної дипломатії» з європейськими монархічними династіями, написання філософського «Повчання дітям» Володимиром Мономахом, економічні і політичні реформи київських князів тощо), за що отримала міжнародне визнання;

-       роздроблення Русі і суспільно-політичний лад у ХІІ-ХVІІ ст., про що свідчить історія Галицько-Волинської держави та перебування українських земель під владою іноземних держав. Особлива сторінка вітчизняної історії у цей період – це формування  та  розвиток Української держави у роки Національно-визвольної боротьби українського народу проти Речі Посполитої (1648-1657 рр.) на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким, її автономія у складі Росії у  ХVІІІ ст.;

-       Україна у складі Росії і Австро-Угорщини, коли, всупереч обмеженням і переслідуванням національного розвитку з боку імперій, починається формування модерної української нації;

-       боротьба за українську державність 1917-1920 рр., коли національні сили – Центральна Рада, Директорія, гетьман П. Скоропадський прагнули незалежності України і втратили її у боротьбі із більшовиками;

-       радянський період (УРСР у складі СРСР з 1922 р. до 1991 р.) з його здобутками і втратами;

-       розбудова незалежної суверенної Української держави (з 1991 р.), коли розпочався нелегкий процес державотворення.

Сьогодні Україна на шляху розбудови демократичної, правової, соціальної держави. Під керівництвом Президента Віктора Федоровича Януковича країна, нарешті, успішно долає труднощі перехідного періоду через проведення соціально-економічних реформ, необхідність яких для суспільства на часі. Це Президент, у якого є практичні важелі координації, контролю, реалізації ключових питань реформ і стратегічного курсу розвитку держави.

           Становлення суверенної держави і громадянського суспільства неможливі без розвитку регіонів з їхнім економічним і культурним розмаїттям. Київщина – один із них.

           Наш край називають колискою української державності. Тут зароджувалися й міцніли державотворчі традиції українського народу, формувалися морально-етичні засади нації, утверджувалися нові господарські механізми.

       Київську область із центром у м. Києві було утворено 27 лютого 1932 року. Відповідно до Постанови Президії Всеукраїнського Виконавчого Комітету області безпосередньо підпорядковувались м. Житомир та 98 районів. Крім того, Київська область була поділена на такі національні Ради: російські, німецькі, польські, єврейські, чеські. З часом гігантські розміри територіально-адміністративних одиниць виявилися незручними для управління. У 1937 році утворено Житомирську і Полтавську області, до складу яких відійшли 32 райони Київської області. У 1939 році ще 5 районів відійшло до новоствореної Кіровоградської області та 5 районів – до Вінницької. А вже у 1954 році 19 районів Київської області було передано новоствореній Черкаській. На сьогодні Київську область утворюють 25 адміністративних районів та 12 міст обласного підпорядкування.

        Як і в минулому, сучасна Київщина – один з найважливіших регіонів України, в якому сфокусовані найсуттєвіші риси буття нашого народу. За свою історію вона зробила неоціненний внесок у розвиток світової цивілізації, стала основою, серцевиною розбудови не тільки Української держави, а й усієї слов’янської спільноти. Київщина – край, багатий на культурну спадщину попередніх поколінь – цінності археологічного, етнографічного, історичного, мистецького, наукового і художнього значення, які є скарбницею української культури. Саме на цій землі протягом віків відбувалися важливі історичні події, в яких вигартувався український народ, сформувалися засади і традиції української державності. Київщина дала Україні та світові багатьох славетних людей, талант і праця яких збагатили надбання цивілізації.

   Сьогодні Київщина – одна з провідних областей незалежної Української держави, вагома частка у її історії, культурі, економіці тощо.

              У дні святкування головного державного свята – 20-ї річниці незалежності України, на виконання Указу Президента України від 01.10.2010 № 990/2010 «Про відзначення 20-ї річниці незалежності України», Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 99-р «Про затвердження плану заходів з підготовки та  відзначення 20-ї річниці незалежності України», з метою формування національної самосвідомості, правосвідомості, пошани до традицій, звичаїв, історичних пам’яток культури рідного краю, виховання в учнів патріотичних почуттів та гордості за свою Батьківщину пропонуємо у закладах освіти Київської області у 2011/2012 навчальному році провести Перший урок на тему «Мій рідний край у незалежній Україні».

Виховання у молодого покоління почуття любові до Батьківщини, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції, долучення до збереження та розвитку культурної спадщини засобами вивчення історії держави, рідного краю, історико-літературних пам’яток, народних традицій та звичаїв, виховання  толерантного ставлення до культур народів, які проживають на теренах України, нині визнані важливими питаннями загальнодержавного масштабу.

Любов до України починається з пошани до своєї  малої батьківщини – місця, де людина народилася. Тому на Першому уроці рекомендуємо висвітлити питання розвитку української історії, національного законотворення, досягнення української держави та власного регіону за роки незалежності у різних сферах життя.

Важливим у підготовці і проведенні уроку стануть результати районного, міського та обласного етапів конкурсу «Я – Київщини гордість і надія», що проходив у квітні-червні 2011 року під патронатом голови Київської обласної державної адміністрації А.Й. Присяжнюка й сприяв виявленню, підтримці і створенню умов для розвитку здібностей обдарованої учнівської та студентської молоді, вивченню історико-культурних і сучасних надбань рідного краю, формуванню прагнення до успіху, звершень, потреби бути корисним сім'ї, громаді, державі.

   Зміст Першого уроку доцільно підпорядковувати реалізації таких завдань:

-       формування в учнів уявлення про роль Київської області і конкретного населеного пункту у становленні української державності як цілісного об'єкту пізнання, що має характерні особливості в історичному, природничо-географічному, економічному та культурно-соціальному розвитку;

-       сприяння усвідомленню учнями взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її обов’язками;

-       виховання патріотичних почуттів, шанобливого ставлення до державної символіки, культурного й історичного минулого України, любові до свого рідного краю, народу, родини, ціннісного ставлення до українських та родинних звичаїв, обрядів і традицій;

-       окреслення ролі відомих державних, громадських і політичних діячів у становленні української державності.

У процесі підготовки до Першого уроку для учнів молодшого шкільного віку важливо добирати матеріал, що сприятиме формуванню здатності дитини усвідомлювати приналежність до української держави, шанувати історію і мову свого народу, поважати батьків, знати культуру свого краю, дотримуватись моральних й етичних норм спілкування.

Зміст уроку для учнів підліткового віку рекомендуємо спрямувати на формування патріотичних почуттів, національної самосвідомості, правової й політичної культури, усвідомлення взаємозв’язку власної долі з долею Батьківщини, шанобливого ставлення до батьків, вчителів, громади, символіки держави та свого краю, архітектурних пам'яток, об'єктів історичного і географічного краєзнавства.

Урок для учнів старшого шкільного віку доцільно розпочати  коротким екскурсом в історію українського державотворення, зосередити увагу учнів на основних нормативно-правових актах, якими проголошено й закріплено суверенітет і незалежність нашої держави, розглянути загальні засади демократичного та суспільного ладу України. Презентація матеріалів про культурно-етнографічні особливості населення України, історичні події на її території, світоглядні уявлення, вірування свого регіону через призму загальноукраїнської й світової культури сприятиме формуванню ціннісного ставлення до Батьківщини та свого краю, рідної мови як духовної цінності, активної громадянської позиції, ідентифікації себе з українським народом.

Форма проведення Першого уроку, методи, засоби та прийоми роботи мають відповідати віковим особливостям учнів (година спілкування, зустріч, конкурсно-ігрова програма, вікторина, турнір знавців, колективна творча справа, свято-презентація, усний журнал, конкурс-інсценізація, диспут, брейн-ринг, сократівська бесіда, презентація, круглий стіл, прес-конференція, відкрита кафедра, творчий портрет, тематичний діалог, інтелектуальна гра тощо). Зміст, структура і план проведення уроку має стати творчим доробком кожного вчителя спільно з батьківським та учнівським активом, громадою.

Доцільно залучити до участі у проведенні Першого уроку представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, міжнародних, громадських організацій, політичних партій, науки та культури, державних установ, батьківської громадськості; видатних людей області, району, міста, селища, села.

З метою підвищення емоційного сприйняття у процесі проведення Першого уроку рекомендується використовувати музичні твори, відеоролики, мультимедійні презентації, фрагменти документальних фільмів, які висвітлюють минуле та сьогодення України, Київщини, рідного міста, селища, села.


Сценарії виховних справ:

1.     Боровська О. Живи моя держава, Україно /  О. Боровська // Позакласний час. – 2008. – №1. – С. 19-20.

2.     Велична і свята, моя рідна Україна // Позакласний час. – 2010. – №6. – С. 34-36.

3.     Грушко Н. Нема ціни святині дорогій… / Н. Грушко // Позакласний час. – 2007. – №6. – С. 9-12.

4.     Ібрагімова В.І. Ми – діти свого народу / В.І. Ібрагімова // Позакласний час. – 2011. – №6. – С. 15-18.

5.     Іваниців Я.О. Ми із того краю, де сопілка грає / Я.О. Іваниців // Позакласний час. – 2011. – №5. – С. 24-26.

6.     Коваль О. Я люблю Україну / О. Коваль // Шкільний світ. – 2011. – №20.

7.     Незалежна Україна 20 років. Хроніка поступу // Позакласний час. – 2011. – №5. – С. 9-23.

8.     Нині свято нашого народу! Свято України, її роду! // Позакласний час. – 2010. – №6. – С. 37-38.

9.     Огняник Л. Я – громадянин України / Л. Огняник // Шкільний світ. – 2011. – №2. – С.5-10.

10.           Прокопченко Л. Україно, соборна державо, сонценосна колиска моя /               Л. Прокопченко // Позакласний час. – 2006. – №1-2. – С. 99-101. 

11.           Селенова Н.В. Від громадянина України до громадянина Землі / Н.В.Селенова, О.М. Костюк // Позакласний час. – 2010. – №5. – С. 13-14.

12.           Скрапнікова В. Ми – діти твої, Україно / В. Скрапнікова // Шкільний світ. – 2009. – №3 – С.12-13.

13.           Смаль Н. Святе, як хліб, моє рідне село / Н. Смаль // Позакласний час. – 2008. – №1. – С. 34-35.

14.           Тебе благословляю, Україно-мати! // Позакласний час. – 2010. – №6. –            С. 41-43.

15.           Тимченко О.В. Від роду до народу слався, Україно / О.В. Тимченко // Позакласний час. – 2011. – №5. – С. 27-31.

16.           Тристан В.В. Я люблю Україну / В.В. Тристан, А.І. Пахомова // Позакласний час. – 2011. – №6. – С. 54-57.

17.           Україно! Ти для мене диво! // Позакласний час. – 2010. – №6. – С. 39-40.

 

 

 

Переглядів: 4047 | Додав: ГлупакЛ | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Корисні посилання
Календар
«  Червень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Педагогічна преса
Школа №5 © 2017